"Совєтскій народ". Або - Нащадки Шарікова

А от ще й про таке. Ми любимо порівнювати зарплатню, ціни, рівень життя. Як воно у нас і як в інших країнах. Хочеться й собі такого життя, такого добробуту та таких пенсій. До того ж - вже й негайно! Щоб президент, чи прем’єр видав наказ, постанову, чи ще що там, що від наступного тижня (максимум місяця) все було, як в тій же Німеччині. Бо інакше — зрада-зрадонька! Але виникає просте питання — А звідки гроші взяти? Ви дійсно думаєте, що навіть тих “зарплат” депутатських та чиновничих, якщо відібрати та поділити, вистачить на всіх? Хіба що гривень по 50, а то й по 100 вистачить. А далі? А далі знову “уравніловка” і загальне зубожіння. Але ж хочеться як у них, щоб і зарплатня, і пенсії...

Якось я почув таке: “Треба думати не лише як економити, а і як заробляти”. Напевно, в цьому є сенс. Бо чим більший заробіток, тим більші податки. А це і пенсії в тому числі... То є місце для халяви в такій схемі? Напевно, що немає.

Але, побачивши, як живуть люди, хочеться і собі такого життя. Щоправда, щоб ні про які податки й мови не було, щоб можна було з роботи щось принести. А в разі чого щоб кум міг порішати...

кадр з фільму "Собаче серце"

А ще - всіх, хто живе краще, злодіями обізвати. І заздрити, що вони змогли, а ми ні.

Все це чую, бачу щодня. І виникає просте питання: -Звідки це в наших головах, в нашій свідомості?

Напевно, це наша спадщина, яку нам з вами залишив “совок”. Який перетворив нас “совєтскій народ” по образу та подобію Шарікова.