І настане день...

А уявляєте... прийде ж той день, коли ми всі зберемось десь в районі чи то ДАПу, чи то ЛАПу, а може й в Дебальцево на вокзалі і згадаємо кожен день, кожну годину. Згадаємо всіх, хто на своїх плечах тримав і тримає нашу Україну...

І будуть розмови, - А пам'ятаєш...

І будуть сто грам за тих, кого вже немає з нами, але вони з нами до кінця днів наших...

І будуть фото на пам'ять...

Мрію і вірю, що той день настане. Не може не настати. Бо дуже великою ціною він нам обійшовся. Бо не маємо права звернути з цього шляху...

Вірю, що Все Буде Добре!
Крок за кроком, до Перемоги!